Булінг у школі

           Закон України "Про освіту" визначає булінг як "діяння учасників освітнього процессу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої  чи неповнолітньої особи.

      Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини - все це може стати причинами цькування дитини.

       Україна - в першій десятці країн Європи за поширеністю булінгу з-поміж 11-15% річних школярів. Торік 67% українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу, за даними ЮНІСЕФ. Четверть із безпосередньо зазнали цюкуань. 48% цих дітей нікому не розповіли про пережите.

      У Європі у разі булінгу застосовують механізм шкільної медитації. Спеціально підготовлений педагог чи психолог, який немає жодного стосунку до конфлікту, модерує зустріч між дітьми, їх батьками та вчителями.

    Всі отримують право висловитися, розповісти не лише про довідки, що підтверджують побиття, але й про свої почуття, про своє бачення ситуації. В Україні теж запровадили цю практику.

       Дорослі не зможуть ізолювати дітей від важких переживань і ситуацій. Це вічна й невід'ємна складова життя. Але вони можуть допомогти вирішувати й створювати максимально сприятливе для цього середовище.

  Вирішувати, а не замовчувати чи заперечувати. Це особливо актуально в такому посттоталітарному суспільстві, як українське, наголошують експерти.

     "Діти булять, бо шукають спосіб висловлення агресивних почуттів, а також через власні страхи ізоляції. У такий спосіб намагаються позбутися відчуття безпорадності", - пояснює дитячий психолог Юлія Ларіна в коментарі BBC News Україна.

      Інколи діти роблять це бо самі пережили насилля над собою або ж не розуміють, якими мають бути межі в стосунках.

      "Сам винен", "стань на його місце", "будь вище цього" - найтиповіша реакція дорослих, яка призводить до хибних наслідків.

      Щоб припинити булінг, його треба визнати і не уникати конфліктних питань. В українських школах педагоги за мовчують проблему булінгу, бо бояться зайвих проблем, розслідувань, кримінальних справ. А то й не розуміють, що їм треба робити з цим усім. Іноді значення має, ким є батьки задіяних дітей, наскільки вони заможні чи впливові.

      Психологи наголощують, що в ситуацію обов'язково мають втрутитися авторитетні дорослі. Саме вони повинні дати зрозуміти дітям, що так поводитися не можна за жодних обставин . Жертвам булінгу це поверне відчуття опори й того, що іншим людям вони  не байдужі.

За статею Ж. Безп'ятчук

BBC News Україна.