Булінг у школі

           Закон України "Про освіту" визначає булінг як "діяння учасників освітнього процессу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої  чи неповнолітньої особи.

      Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини - все це може стати причинами цькування дитини.

       Україна - в першій десятці країн Європи за поширеністю булінгу з-поміж 11-15% річних школярів. Торік 67% українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу, за даними ЮНІСЕФ. Четверть із безпосередньо зазнали цюкуань. 48% цих дітей нікому не розповіли про пережите.

      У Європі у разі булінгу застосовують механізм шкільної медитації. Спеціально підготовлений педагог чи психолог, який немає жодного стосунку до конфлікту, модерує зустріч між дітьми, їх батьками та вчителями.

    Всі отримують право висловитися, розповісти не лише про довідки, що підтверджують побиття, але й про свої почуття, про своє бачення ситуації. В Україні теж запровадили цю практику.

       Дорослі не зможуть ізолювати дітей від важких переживань і ситуацій. Це вічна й невід'ємна складова життя. Але вони можуть допомогти вирішувати й створювати максимально сприятливе для цього середовище.

  Вирішувати, а не замовчувати чи заперечувати. Це особливо актуально в такому посттоталітарному суспільстві, як українське, наголошують експерти.

     "Діти булять, бо шукають спосіб висловлення агресивних почуттів, а також через власні страхи ізоляції. У такий спосіб намагаються позбутися відчуття безпорадності", - пояснює дитячий психолог Юлія Ларіна в коментарі BBC News Україна.

      Інколи діти роблять це бо самі пережили насилля над собою або ж не розуміють, якими мають бути межі в стосунках.

      "Сам винен", "стань на його місце", "будь вище цього" - найтиповіша реакція дорослих, яка призводить до хибних наслідків.

      Щоб припинити булінг, його треба визнати і не уникати конфліктних питань. В українських школах педагоги за мовчують проблему булінгу, бо бояться зайвих проблем, розслідувань, кримінальних справ. А то й не розуміють, що їм треба робити з цим усім. Іноді значення має, ким є батьки задіяних дітей, наскільки вони заможні чи впливові.

      Психологи наголощують, що в ситуацію обов'язково мають втрутитися авторитетні дорослі. Саме вони повинні дати зрозуміти дітям, що так поводитися не можна за жодних обставин . Жертвам булінгу це поверне відчуття опори й того, що іншим людям вони  не байдужі.

За статею Ж. Безп'ятчук

BBC News Україна.

 Дотримуйся правил мінної безпеки!

Сьогодні небезпека натрапити на вибухонебезпечні предмети є всюди, де ведуться бойові дії. Тому дітям  так важливо знати як себе захистити у разі знаходження таких предметів.

 Частина з них може бути прихована на узбіччях, в полях і лісах і навіть у побутових речах та автомобілях. За данними ООН, сьогодні Україна одна з найбільш замінованих країн світу. Близько 80 тис. кв км території потребує розмінування. Це близько 13% від площі країни. Найбільш вибухонебезпечними регіонами в Україні є Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області. За оцінками ООН, один рік бойових дій дорівнює 10 рокам розмінування.

 Державна служба з надзвичайних ситуацій закликає не ходити зараз у поля і ліси, не підбирати предмети на вулиці. Іноді вибухівка може бути замаскована у звичних речах. За словами рятувальників, слід дотримуватися головного правила: не підходь, не чіпай, телефонуй 101. Фахівці наголошують, що наближатися до міни чи підозрілого предмета край небезпечно. Не можна користуватися мобільним телефоном поруч. Необхідно повернутися назад тим самим маршрутом найменше 100 метрів. Лише тоді можна зателефонувати рятувальникам.

Слід запам'ятати місце виявленого вибухонебезпечного предмета і, якщо є можливість, поставити попереджувальний знак.

                                      Будьте пильними!

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

Свято Івана Купала (Івана Купала, Івана Купайла) - одне з давніх, дохристиянських свят східних слов'ян. Це свято літнього сонцестояння. Християнська назва його включає ім'я  Івана Хрестителя. Квінтесенцією свята є очищення за допомогою вогню та води - давня форма магічних дій. Одне з чотирьох головних свят сонячного календаря, яке символізує зв'язок людини з природою.

  Наші пращюри дотримувались певних правил. На Івана Купала не можна сваритись з близькими, бажати іншому зла чи заздрити. Також не можна вночі бути у водоймах, тому що вночі прокидаються нечисті сили: водяний чи русалка можуть затягти людину у воду. Бажано вдень купатися, а не вночі.

Більшість традицій на Івана Купала пов'язані з продовженням роду, віднайденням другої половинки та підтвердження щирості почуттів. Вважалось, що період на літнє рівнодення найсприятливіший для продовження роду, тому Ярилів день вважався також  і Днем любові.

На Івана Купала прийнято палити велике багаття та водити хороводи, щоб лісові  русалки, які в цю ніч виходять із водойм боялися наближатися до людей. Коли багаття догорає, молоді пари стрибають через нього, беручись за руки. Якщо руки розімкнуться - почуття не щирі і пара в цей рік розійдеться.

 Під час цього свята дівчата плетуть вінки, заплітають свою долю. Потім пускають їх на воду: куди попливе вінок - звідти й суджений.

Нині в сучасному світі важко приєднатися до природних стихій, бо всюди будинки та технології. Тому таке свято допоможе відійти трішки від сучасності та буденності, об'єднатися в хороводи, познайомитися з іншими людьми і долучитися до різних цікавих традицій.